Державний Гімн України

Державні символи, які уособлюють самобутність і національну єдність має кожен народ. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, національну самоідентифікацію та самоутвердження, за власну самостійну державу. До таких символів, крім прапора та герба, належить і гімн.

Національний Гімн України пройшов перевірку часом, історичними подіями, а сьогодні набув нових смислів через призму сучасних подій в Україні. У словах Гімну закладена незламна сила духу, яка ладна подолати усілякі перешкоди.

Національним гімном України є вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», покладений на музику Михайла Вербицького. Вірш було написано у 1862 році, а вперше він був надрукований у львівському журналі «Мета» 1863 року.

Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» датується 10 березня 1865 року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну.

Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918 р. пісня "Ще не вмерла Україна" звучала як національний гімн при УНР (Українська Народна Республiка), Гетьманаті та Директорії. Хоча, протягом національно-визвольних змагань «Ще не вмерла Україна» звучала як гімн, однак офіційне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 р. – як гімн Карпатської України. Ця держава проіснувала не довго. Разом з її занепадом гімн був заборонений угорським урядом, так само, як і понад 70 років у Радянській Україні.

Нове народження Національного Гімну пов’язане з проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року. Указом Президії Верховної Ради України від 15 січня 1992 року було затверджено музичну редакцію Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна».

6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн Національний Гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду.

Нині ж український Гімн звучить могутньо і гордо, як символ невмирущої сили народу, котрий обрав шлях свободи і незалежності.

Національний Гімн України

Слова: П. Чубинський, С. Данилович
Музика: М. Вербицький

Ще не вмерла України, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.


Державний Гімн України.

Мелодія Вербицького була розрахована на виконання професійним хором, а не простими людьми, які не завжди можуть витягти високі ноти. Тому, як стверджують фахівці потрібно опустити тональність на півтора тони – з сі-бемоль мажору в соль мажор, та спростити перехідні рулади. Бо функція гімну не в тому, щоб зробити ефектний концертний номер, а в тому, щоб заспівав увесь народ.

За роки незалежності виросло покоління, яке не погоджується з риторикою і посилом слів пісенного постулату України. Вони пропонують переписати слова національного гімну, написаного в ті часи, коли Україна була поневолена, зробивши його більш сучасним та актуальним, змінивши так, щоб уникнути в його тексті негативних посилів, військової тематики та зайвої жертовності. Тому на світ з’явився дещо виправлений текст гімну, який на їхню думку має об'єднувати, надихати і бути дороговказом для держави та для суспільства.

Процвітає Україна і слава, і воля
Вже нам, браття українці, усміхнулась доля
Гинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Бо пануємо ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми зміцнили за нашу свободу,
Бо віками ми є браття, козацького роду.

Чорне море нам сміється, дід Дніпро радіє,
Бо у нашій Україні доленька квітніє.
А завзята, праця щира всіх нас об’єднає,
Пісня волі в Україні гучніше лунає.

Душу й тіло ми зміцнили за нашу свободу,
Бо віками ми є браття, козацького роду.

Принагідно, хочу звернутися до Верховної Ради України з пропозицією змінити текст існуючого Державного Гімну України, взявши за основу запропонований варіант оновленого національного гімну.


Оновлений Державний Гімн України.

Гадаю, цей варіант гімну є найбільш відповідним до сучасних та всіх майбутніх державницьких реалій нашої країни, і цілком відповідає своєму високому призначенню.

На завершення свого роздуму, я щиро вірю та сподіваюсь на підтримку з боку громадсько-політичного активу, інтернет-спільноти та засобів масової інформації. Не залишайтеся осторонь, коли вирішується доля держави. Тільки разом ми зможемо досягти великої мети, яка пов`язана з розбудовою незалежної України.